ЎЎЎ 1. Мартося Ксёнжка. Кніжнік Марыян Абрамовіч з Верхаянску. Ч. 1. Койданава. "Кальвіна". 2019.

 

    Марыян (Мар’ян) Станіслаў, сын Яна, Абрамовіч – нар. у 1969 г. /Казарян П. Л.  Верхоянская политическая ссылка 1861-1903 гг. Якутск. 1989. С. 135./, або 13 сакавіка 1870 г. /Turonek J. Wokół genezy Dziadźki Antona // Slavia orientalis. Warszawa. Nr. 3. 1983. S. 272./, ці 25 сакавіка 1871 г. /Abramowicz L.  Abramowicz Marijan. // Polski Słownik Biograficzny. T. 1. Kraków. 1935. S. 13./ у Цверы, губэрнскім горадзе Расейскай імпэрыі, дзе ягоны бацька ў той час займаў пасаду таварыша пракурора ў акруговым суду.

 

    [5. VII. 1879 г. у Маскве нарадзіўся ягоны брат Людвік Караль Абрамовіч, дзе іхні бацька у той час займаў пасаду таварыша пракурора Маскоўскага акруговага суду, будучы гісторык, журналіст, ды выдавец, аўтар кнігі “Cztery wieki drukarstwa w Wilnie (1525-1925)” (Вільня, 1925) ды меў у калекцыі рэдкія беларускія выданьні XVI-XVII стагоддзяў, памёр у 1939 г. у Вільні. Ягоныя нашчадкі ў Вільні працягваюць бібліяграфічную працу.]

    У 1879-1888 гг. Марыян Абрамовіч вучыўся ў 3-й Маскоўскай клясычнай гімназіі, у ліпені 1888 г. паступіў на Фізыка-матэматычны факультэт Маскоўскага унівэрсытэту, ды адразу увайшоў у студэнцкае Маскоўскае польскае кола “Гурток польскі” дзе ўзначальваў у ім групу сацыялістычнага накірунку. Яшчэ ва ўнівэрсытэце ён пачаў вывучаць беларускую ды літоўскую мовы.

    Разам з Напалеонам Юры Якубам Чарноцкім удзельнічаў ў “міжнародным” студэнцкім сходзе, дзе прысутнічалі “апроч вялікарусаў, як ініцыятараў, украінцы, палякі, літовец, латыш, армяне, грузіны, асэтын, якут”, які “заявіў, што ягонае племя, якое знаходзіцца на вельмі нізкім узроўні культуры і ад другіх, больш культурных нацыяў, аддаленае, удзячнае нават за тыя зачаткі культуры, якія атрымлівае з рук расійскай дзяржавы ды народу”. /Czarnocki N. Przyczynki do historii PPS. // W trzydziestą rocznicę. Księga pamiątkowa PPS. Warszawa. 1923. S. 57-58./

    9 сакавіка 1889 г., под час сходкі ва ўнівэрсытэце, 75 чалавек былі арыштаваныя ды зьняволеныя ў Бутырскую турму. Сярод іх былі М. Абрамовіч, Н. Чарноцкі ды А. Лявіцкі (Ядвігін Ш.), аўтар перакладу на беларускую мову аповяду “«Сыгналъ, альбо разсказъ абъ томъ, якъ дабро перемагло зло у чалавѣка. Переложено зъ малыми перемѣнамі съ разсказа Всеволода Гаршина” (выд. у 1891 г. у Маскве.), які ён зьдзейсьніў у вязьніцы. Менавіта ў Бутырках і быў заарганізаваны Першы беларускі гурток моладзі ў Маскве, які ставіў за мэту “тварыць беларускае друкаванае слова, будзіць і пашыраць сьвядомасьць беларускага народа”. Дарэчы, мяркуецца, што у 1885 г. Чарноцкі ўдзельнічаў у перакладзе ды выданьні гурткоўцамі слуцкай гімназіі сацыялістычнай брашуры “Дзядзька Антон” на гектографе ў Слуцку.

    У 1891 г. Абрамовіч праявіў нязвыклую дзейнасьць. Ён па справах маскоўскага “Кола польскага” выяжджаў з Масквы ў Варшаву, Вільню, Менск ды Пецярбург. У першых днях студзеня 1892 г. Абрамовіч выехаў за мяжу ва Ўсходнія Прусы (Ostpreußen), дзе ў літоўскай друкарні Марціна Янкуса ў Тыльжы [Тыльзыце, цяпер м. Савецк, Калінінградзкая вобласьць РФ] да канца студзеня 1892 г. выдрукаваў “Kilka uwag”, “Jan Skiba” ды бесцэнзурную агітацыйную брашуру ў 46 старонак на беларускай мове “Dziadźka Anton abo hutarka ab ûsim czysta szto balić, a czamu balić - nie wiedaim...”, хаця на ёй, пэўна ў мэтах кансьпірацыі, значылася, што яна выдадзеная ў “Wilno. U drukarni Marii Krasoûskoj”. [Адзначым, што Марыя Красоўская вучылася ў Маскве на фэльчарскіх курсах і была каханай Абрамовіча, але пад час выданьня брашуры, яна ўжо была замужам.] “Дозволено цензурою. Вильна, 10 ноября 1891 г.”.

    Таксама адзначым, што важную ролю ў перавозцы гэтых выдадзеных брашураў праз мяжу ў Расійскую імпэрыю адыграў Аляксандар (Iskander Mirza Huzman Beg) Сулькевіч.

 

 

     “Dziadźka Anton abo hutarka ab ûsim czysta szto balić, a czamu balić - nie wiedaim...” уяўляла сабой перапрацаваны пераклад польскамоўнай брашуры Шымана Дыкштэйна “Ojciec Szymon”, са “зьменамі і дапасаваньнем да мясцовага жыцьця”.

 

 

    Але польскамоўная брашура таксама зьяўляецца перапрацоўкай расейскамоўнай публіцыстычнай брашуры А. Іванова (В. Варзара) “Хитрая механіка” (Цюрых, 1874). Польская народніцкая брашура выйшла ў сьвет у 1878 г. у двух варыянтах пад назвамі “Opowiadanie starego gospodarza” ды “Opowiadanie o biedzie”, у пазьнейшыя часы брашура пачала называцца “Ojciec Szymon”.

    Дарэчы, больш раньні пераклад гэтай брашуры на беларускую мову быў выдадзены ў Аўстра-Венгрыі пад назвай “Staraja pryzkazka”. Lwów. 1887. 36 c. накладам Клімента Гучкоўскага ў Drukarni Polskiej. [Адзначым, што потым яна выходзіла ў 1903 г. у Лёндане, значна перапрацаванай, пад назвай “Гутарка аб тым, куды мужыцкія грошы ідуць”. Выд. Польскай партыі сац. у Літве. Printed and published by I. Kaniowski. 16 с., “Царская гаспадарка” (Кракаў, 1904) ды Cанкт-Пецярбурзе, выд. “Грамады”, ў 1907 г. пад назвай “Гутарка аб тым, куды мужыцкія грошы ідуць”. 16 с.]

    Прынамсі пачаткова Марыян прадставіўся як Абрамовіч, але пазьней як Маліноўскі-Залеўскі ды Stelle. Таксама карыстаўся псэўданімам Сьцізорык. У часе нелегальнага пераходу мяжы быў арыштаваны прускай жандармэрыяй, але пасьля адбыцьця пакараньня вызвалены.

    Пасьля гэтых падзеяў Абрамовіч выехаў да Бэрліну, затым ва Франкфурт. У Нямеччыне як вольны слухач студыяваў філязофію. Потым выехаў да Жэнэвы ды Цюрыху. Быў таксама ва Львове ды Кракаве, адкуль у канцы красавіка прыбыў у Варшаву, дзе 2 траўня 1892 г. быў заарыштаваны., падчас расклейкі у Лазенкоўскім парку ўлётак.

    Пасьля двухгадовага знаходжаньня пад сьледзтвам у Варшаўскай цытадэлі (травень 1892 – сьнежань 1893), якое вёў падпалкоўнік Іваноў, па загаду ад 3 лістапада 1893 г. ён быў прыгавораны да 3 гадоў турэмнага зьняволеньня і 6 гадоў выгнаньня ва Ўсходнюю Сыбір.

    У 1894 г., знаходзячыся у Пецярбургскіх “Крыжах”, адмовіўся прыняць прысягу на вернасьць новаму імпэратару Мікалаю ІІ. У турме ён пабраўся шлюбам з Марыляй Грушчынскай, сяброўкай падпольнага Камітэту дапамогі палітычным вязьням. Там жа ён далучыўся да перакладу з польскай мовы на расейскую “Варшавянкі” (зрабіў падрадкоўны пераклад).

    28 ліпеня 1896 г. Марыян Абрамовіч, які паходзіў “из мещан Виленской губернии” быў асуджаны за прыналежнасьць “к социальным обществам польской молодежи, направленным к ниспровержению путем восстания правительства, и нарушению основ общественной жизни и изменению образа правления” ды дастаўлены ў м. Якуцк, дзе месцам выгнаньня яму прызначылі акруговае места Верхаянск Якуцкай вобласьці.

 

 

    У Верхаянск, муж ды жонка Абрамовічы, былі дастаўленыя ў верасьні 1897 г. ды, дзеля сваіх патрэбаў, яны пачалі займацца непрадукцыйным гародніцтвам.

    Пасьля выезду у студзені 1898 г. з Верхаянску сасланага Рувіма Протаса, ураджэнца м. Мінска, які займаўся мэтэаралягічнымі дасьледаваньнямі, то Абрамовіч за 120 рублёў у год узяўся весьці гэтыя назіраньні. Разам з сасланым Б. Весялоўскім ён пабудаваў юрту, якая доўгія гады затым выкарыстоўвалася пад мэтэаралягічную станцыю. У гэтай жа юрце знаходзілася і бібліятэка калёніі сасланых, якой карысталіся і мясцовыя жыхары.

 

 

                                       В Верхоянское Окружное Полицейское Управление.

    Проживающего в г. Верхоянске, Якутской области,

    дворянина Мариана–Станислава Абрамовича

                                                                        Заявление

       5 ноября 1898 года здесь, в г. Верхоянске, у меня родилась дочь, по имени Галина-Мария. Прошу Полицейское Управление выдать мне в этом соответствующее удостоверение.

    г. Верхоянск 20 июля 1900 года.

    Потомственный дворянин Мариан-Станислав Абрамович.

    /Дело Верхоянского Окружного Полицейского Управления об административно-ссыльном Мариане Абрамовиче на 15 листах. [24 июля 1900 - 29 апреля 1903] НАРС(Я). Ф. 25. Оп. 3. Д. 45. Л.1./

                                                                       Удостоверение

    Дано сие от Верх. Окр. Пол. Упр. дворянину Мариану-Станиславу Абрамовичу в том, что 5 ноября 1898 г. у законной жены его – Марии родилась дочь, Галина-Мария. Родители вероисповедания римско-католического. Настоящее удостов. выдается Абрамовичу, как получающему казенному пособие, без оплаты гербовым сбором 7 июля дня 1900 г.

    № 1847.

    /Дело Верхоянского Окружного Полицейского Управления об административно-ссыльном Мариане Абрамовиче на 15 листах. [24 июля 1900 - 29 апреля 1903] НАРС(Я). Ф. 25. Оп. 3. Д. 45. Л. 2./

                                                            Его Высокоблагородию

                                 Господину Верхоянскому Окружному Исправнику.

    Жены политического административно-ссыльного

    Марии Абрамович

                                                                         Прошение

    Ввиду того, что срок ссылки моего мужа кончается в ноябре, когда дальний зимний путь был бы слишком тяжелым для меня с маленьким ребенком, прошу Вас отправить меня с дочерью этапным порядком в Якутск в течении настоящего марта месяца.

    Верхоянск 12 марта 1902 г.

    Мария Абрамович.

    /Дело Верхоянского Окружного Полицейского Управления об административно-ссыльном Мариане Абрамовиче на 15 листах. [24 июля 1900 - 29 апреля 1903] НАРС(Я). Ф. 25. Оп. 3. Д. 45. Л. 9./

                                 В Верхоянское Окружное Полицейское Управление

    Политического административно-ссыльного

    Мариана Абрамовича

                                                                            Прошение

    Прошу Верхоянское Окружное Полицейское Управление выдать мне установленное свидетельство о рождении дочери моей по имени Галины-Марии, родившейся от законной жены моей Марии Феликсовны Абрамович, в Верхоянске 5 ноября 1898года. Это свидетельство необходимо мне взамен прежнего выданного из Верхоянского Окружного Полицейского Управления за №1847 7 июля 1900 года и теперь, в марте этого года утерянного моей женой в дороге из Верхоянска в Якутск.

    Дворянин Мариан Иванович Абрамович.

    г. Верхоянск.

    20 мая1902 года.

    /Дело Верхоянского Окружного Полицейского Управления об административно-ссыльном Мариане Абрамовиче на 15 листах. [24 июля 1900 - 29 апреля 1903] НАРС(Я). Ф. 25. Оп. 3. Д. 45. Л. 3./

    3 лістапада 1902 г. скончыўся тэрмін выгнаньня і Абрамовіч, разам з сям’ёй, выехаў ў Якуцк, а мэтэаралягічнай станцыяй пачаў апекавацца Казімер Пяткевіч.

    Пасьля выгнаньня Абрамовіч жыў на Каўказе, потым ў м. Ахтырка Харкаўскай губэрні, дзе працаваў у цукроўні. З-за захадаў Акадэміі навук, якая памятала ягоную сумленную працу на мэтэастанцыі ў Верхаянску пад час Палярнай экспэдыцыі барогна Эдуарда Толя (1900-1902 гг.), атрымаў дазвол на пражываньне ў Санкт-Пецярбургу, дзе ўзначальваў работніцкую кнігарню (друкарню) “Праца”. У час рэвалюцыі 1905–1907 гг. забясьпечваў сувязь паміж Польскай сацыялістычнай партыяй (ППС) і рускімі рэвалюцыйнымі партыямі. Па закрыцьці кнігарні ў 1908 годзе зьехаў у Вільню, пазьней у Варшаву, працаваў ва ўпраўленьні чыгунак да 1915 г. За удзел у арганізацыі Народнага унівэрсытэта ў Варшаве (1911) быў арыштаваны і на два тыдні зьняволены.

    З 1918 г., пасьля адраджэньня незалежнасьці Польшчы, займаўся архіўнай і бібліятэчнай справай. Выяжджаў да Масквы і Кіева з прычыны вяртаньня “польскіх” бібліятэчных ды архіўных збораў. Пазьней працаваў у Варшаве ў аддзеле дзяржаўных архіваў і ў аддзеле дзяржаўных бібліятэк. Быў уладальнікам вялікай бібліятэкі (каля 8 тыс. тамоў). Напісаў некалькі артыкулаў да Wielkiej Encyklopedii Ilustrowanej.

    Памёр 7 студзеня 1925 г. у Варшаве ды пахаваны на Павонзкіх могілках. У 1930 г. пасьмяротна атрымаў Крыж Незалежнасьці. Свае ўспаміны аб ім пакінула ягоная дачка Галіна, ў замужжы Кандратовіч, ураджэнка Верхаянску.

 

 

    Літаратура:

    Дело Верхоянского Окружного Полицейского Управления об административно-ссыльном Мариане Абрамовиче на 15 листах. [24 июля 1900 - 29 апреля 1903] НА РС(Я). Ф. 25. Оп. 3. Д. 45.

*    Res. [Feliks Perl.]  Dzieje ruchu socjalistycznego w zaborze rosyjskim. T. 1. Warszawa. 1910. S. 351, 413.

*    Ногинъ В.  На полюсѣ холода. Москва. 1919. С. 161-166.

*    Карскій Е. Ө.  Бѣлорусы. Т. III. Очерки словесности бѣлорусскаго племени. 3. Художественная литература на народномъ языкѣ. Петроградъ. 1922. С. 154.

*    Czarnocki N.  Przyczynki do historji P.P.S. // W trzydziestą rocznicę. Księga pamiątkowa P.P.S. Warszawa. 1923. S. 54-56.

*    Ногин В.  На полюсе холода. 2-е изд. Москва - Петроград. 1923. С. 9, 139.

*    Мартов Ю.  Записки социалдемократа. Москва. 1924. С. 320, 324.

*    D. K.  Z działalności T-wa Bibljofilów Polskich w Warszawie od 26 kwietnia 1921 do 10 stycznia 1924. // Exlibris. Czasopismo poświęcone książce. Z. V. Kraków. 1924. S. 102.

*    Marjan Abramowicz. // Robotnik. Centralny Organ P.P.S. Warszawa. Nr. 8. 8 Stycznia 1925. S. 3.

*    Ś.p. Marjan Abramowicz. // Kurjer Warszawski. Warszawa. № 8. 8 stycznia 1925. S. 4.

*    Pogreb ś. p. Marjana Abramowicza. // Robotnik. Centralny Organ P.P.S. Warszawa. Nr. 11. 11 Stycznia 1925. S. 4.

*    Uczczenie pamięci M. Abramowicza. // Robotnik. Centralny Organ P.P.S. Warszawa. Nr. 15. 15 Stycznia 1925. S. 6.

*    Krzywicki L.  Marian Abramowicz (1870-1925). // Kurjer Polski. Warszawa. № 16. 16 stycznia 1925. S. 4-5.

*    Czarnocki N.  Marian Abramowicz (Wspomnienie pośmiertne). // Przegląd Wileński. Pismo poświęcone sprawom krajowym. Wilno. № 1. 17 stycznia 1925. S. 5-6.

*    Pietkiewicz K.  O tow. Marjanie Abramowiczu. // Robotnik. Centralny Organ P.P.S. Warszawa. Nr. 22. 22 Stycznia 1925. S. 1.

*    Żeromski S.  Marjan Abramowicz. // Przegląd Warsƶawski. Miesięcznik poświęcony literaturze, sztuce i nauce, pod redakcją Mieczysława Tretera. T. 1 (14). № 40. Styczeń. Warszawa. 1925. S. 5-16.

*    Muszkowski J.  Marjan Abramowicz. // Wiadomości Literackie. Tygodnik. Warszawa. Nr. 5 (57). 1 lutego 1925. S. 5.

*    Pietkiewicz K.  Marjan Abramowicz 1870-1925 r. Indywidualność, życie i czyny. // Robotnik. Centralny Organ P.P.S. Warszawa. NrNr. 201-202, 204-209, 211-216, 218-222, 224-230, 232-256, 258-259, 261-263. 1925. S. 2.

*    D. K.  Sprawozdanie z działalności Związku Bibljotekarzy Polskich (od 4/XI 1922 r. do 4/V 1924 r.). [Pokłosie.] // Silva Rerum. Miesięcznik Towarzystwa Miłośnilków Książki w Krakowie. T. I. Z. 2. Luty. Kraków. MCMXXV. 1925. S. 50.

*    Pietkiewiz K.  Święto Majowe w Wierchojańsku. (Ze wspomnień Starego Sybiraka). // 1-szy Maj. Jednodniówka Polskiej Partji Socjalistycznej. Warszawa. 1 Maj 1926. S. 11,13.

*    Ластоўскі В.  Беларускія (крыўскія) друкі ў Тыльзіце. // Крывіч. Месячнік літэратуры, культуры і грамадзкага жыцьця. № 1 (11). Студзень-Чэрвень. Коўна. 1926. С. 106.

*    Rybarski A.  Centralny Zarząd Archiwalny w odrodzonej Rzeczypospolitej Polskiej. // Archeion. Czasopismo naukowe poświęcone sprawom archiwalnym. T. I. Warszawa. 1927. S. 6, 12.

*    Ногин В.  На полюсе холода. Москва. 1927. С. 108, 109.

*    Chwalewik E.  Zbiory Polskie archiwa bibljoteki gabinety galerje muzea i inne zbiory pamiątek przeszłości w ojczyźnie i na obczyźnie w porządku alfabetycznym według miejscowości ułożone. T. II. N-Z. Warszawa – Kraków. MCMXXVII. S. 377.

*    Marjan Abramowicz. // Żeromski S.  Elegie i inne pisma literackie i społeczne. Warszawa - Kraków. MCMXXVIII. S. 61-82, 384.

*    Поляк А.  Верхоянская ссылка. // Большая Советская Энциклопедия. Т. Х. Венгрия - Вильно. Главный редактор О. Ю. Шмидт. Москва. 1928. Стлб. 417.

*    Поляк А.  Верхоянская ссылка. // Сибирская советская энциклопедия в 4 томах. Т. I. Новосибирск /Москва/. 1929. Стлб. 465.

*    Heryng Z.  X Pawilon przed 50 laty. // Niepodległość. Czasopismo poświęcone dziejom polskich walk wyzwoleńczych w dobie popowstaniowej pod red. Leona Wasilewskiego. T I. Z. I. Warszawa. 1929. S. 72, 75.

*    Heryng Z.  X Pawilon przed 50 laty. // Niepodległość. Czasopismo poświęcone dziejom polskich walk wyzwoleńczych w dobie popowstaniowej pod red. Leona Wasilewskiego. T I. Październik 1929 – Marzec 1930. Warszawa. 1930. S. 72, 75.

*    Pietkiewicz Z.  Ważna karta dziejów socjalistycznego ruchu niepodległościowego. (Z moich wspomnień). // Niepodległość. Czasopismo poświęcone dziejom polskich walk wyzwoleńczych w dobie popowstaniowej pod red. Leona Wasilewskiego. T II. Kwiecień-Wrzesień 1930. Warszawa. 1930. S. 83-84.

*    B. Krzyż Niepodległości otrzymują: 1) ś.p. Abramowicz Marjan... // Monitor Polski. Dziennik Urzędowy Rzeczypospolitej Polskiej. Warszawa. № 300. 31 Grudnia 1930. S. 1.

*    Perl F. (Res.)  Dzieje ruchu socjalistycznego w zaborze rosyjskim (do powstania PPS). Wydanie nowe. Warszawa. 1932. S. 395, 459.

*    Lewenstam L.  Współczesny ruch bibljofilski w Polsce. // Bibljofil Polski. Z. I. Warszawa. 1933. S. 12.

*    Heryng Z.  X Pawilon przed 50 laty. // Niepodległość. Czasopismo poświęcone dziejom polskich walk wyzwoleńczych w dobie popowstaniowej pod red. Leona Wasilewskiego. T I. Z. 1. Wyd. II. Warszawa. 1933. S. 72, 75.

*    Pietkiewicz Z.  Ważna karta dziejów socjalistycznego ruchu niepodległościowego. (Z moich wspomnień). // Niepodległość. Czasopismo poświęcone dziejom polskich walk wyzwoleńczych w dobie popowstaniowej pod red. Leona Wasilewskiego. T II. Kwiecień-Wrzesień 1930. Wyd. 2-e. Warszawa. 1933. S. 83-84.

    Sempołowska S.  Przewodnik po Powązkach. Wyd. 3. Warszawa. 1934. S. 54.

*    Filipowicz T.  Deklaracja Stu (22-go lutego 1916 r.). // Niepodległość. Czasopismo poświęcone dziejom polskich walk wyzwoleńczych w dobie popowstaniowej pod red. Leona Wasilewskiego. T. XI. Styczeń – Czerwiec 1935. Warszawa. 1935. S. 407.

*    Abramowicz Marjan. // Korman Ż.  Materjały do bibljografji druków socjalistycznych na ziemiach polskich w latach 1866-1918. Warszawa. 1935. S. 48, 231.

*    Abramowicz L.  Abramowicz Marjan. // Polski Słownik Biograficzny. T. I. Kraków. 1935. S. 13–14.

*    Próchnik A.  Źródła do historji epoki popowstaniowej. (1865-1918). // Niepodległość. Czasopismo poświęcone dziejom polskich walk wyzwoleńczych w dobie popowstaniowej pod red. Leona Wasilewskiego. T. XIII. Styczeń – Czerwiec 1936. Warszawa. 1936. S. 345.

*    J. Krz[esławski].  Marian Abramowicz (1870-1925). [Księga życiorysów działaczy rewolucyjnych (arkusz dziewiąty).] // Kronika Ruchu Rewolucyjnego w Polsce. Organ Stow. b. więźniów politycznych. Kwartalnik poświęcony dziejom walk o niepodległość i socjalizm. T. III. Nr. 2 (10). Kwiecień – Czerwiec. Warszawa. 1937. S. 137-139.

*    Мицкевич С. И.  На грани двух эпох. От народничества к марксизму. Мемуарная запись. Москва. 1937. С. 221.

*    Wojciechowski S.  Moje wspomnienia. T. I. Lwów-Warszawa. 1938. S. 29-30.

*    J. Krz[esławski].  Marian Abramowicz (1870-1925). // Księga życiorysów działaczy ruchu rewolucyjnego w Polsce. T. I. Warszawa. 1939. S. 137-139, 254.

    Listy Jana Strożeckiego do Mariana Abramowicza. Oprać. J. Durko. (Z fotogr. po s. 248 i 264). // Dzieje Najnowsze. Kwartalnik Instytutu Pamięci Narodowej. T I. Z. 2 (kwiecień-czerwiec). Warszawa. 1947. S. 238-270.

*    Rynkowska A.  Dzieje Najnowsze. Tom I. Zeszyt 1 (styczeń-marzec), zeszyt 2 (kwiecień-czerwiec). Warszawa 1947 r. // Wiadomości Historyczne. Czasopismo dla nauczyczieli. Nr I. Styczeń-Marzec. Warszawa. 1948. S. 54.

*    Кржижановский Г.  Песни борьбы. // Советская Музыка. Орган Союза композиторов СССР и Министерства культуры СССР. № 12. Москва. 1955. С. 3-4.

*    Perl F. (Res.)  Dzieje ruchu socjalistycznego w zaborze rosyjskim (do powstania PPS). Warszawa. 1958. S. 432.

*    Marian Abramowicz. // Krzywicki L.  Wspomnienia. T. II. Warszawa. 1958. S. 570-573.

*    Александровіч С.  Гісторыя з “Дзядзькам Антонам”. // Літаратура і Мастацтва. Мінск. № 61. 4 жніўня 1961. С. 4.

*    Научный центр – за Полярным кругом. [Спрашивай – Отвечаем.] // Социалистическая Якутия. Якутск. № 195. 20 августа 1963. С. 4.

*    Фёдараў Л. М., Мальдзіс А. І.  Абрамовічы [5. Мар’ян]. // Беларуская савецкая энцыклапедыя. Т. І. Мінск. 1969. С. 35.

*    Sobczak J.  Kontakty Lenina z polakami – próba periodyzacji. // Z Pola Walki. Kwartalnik poświęcony dziejom ruchu robotniczego. R. XIII. Nr. 1 (49). Warszawa. 1970. S. 164.

*    Каханоўскі Г.  Львоўскае рэха. // Полымя. Літаратурна-мастацкі і грамадска-палітычны часопіс. Орган Саюза пісьменнікаў БССР. № 11. Мінск. 1971. С. 224.

*    Александровіч С. Х.  Пуцявіны роднага слова. Праблемы развіцця беларускай літаратуры і друку другой паловы ХІХ – пачатку ХХ стагоддзя. Мінск. 1971. С. 78-79.

*    Дзядзька Антон. // Беларуская літаратура ХІХ стагоддзя. Хрэстаматыя. Склалі С. Х Александровіч, А. А. Лойка, В. П. Рагойша. Мінск. 1971. С. 358.

*    Филиппович Н. Я.  Полюс холода. Верхоянская метеорологическая станция и ее история. Ленинград. 1972. С. 15-16.

*    Abramowicz Marian. // Słownik pracowników książki polskiej. Warszawa - Łódź. 1972. S. 2.

*    Kozerska H.  Federowski Michał, Feterowski. // Słownik pracowników książki polskiej. Warszawa - Łódź. 1972. S. 214.

*    Орехов А. М.  Социал-демократическое движение в России и польские революционеры 1887-1893. Москва. 1973. С. 234-242.

*    Абрамович М. 286, 302, 315-317. // Очерки революционных связей народов России и Польши 1815-1917. Под редакцией В. А. Дьякова, А. Я. Манусевича, И. С. Миллера. Москва. 1976. С. 581.

*    Абрамовичи (семья). Фотография. («Польск. пролетариат»). // Опись Фонда № 702 Григория Федоровича Осмоловского (1870-е - 1917, нач.1920-х гг.). Картон I ед. хр. лл. 64+1 лл. 561+37. Государственная Библиотека СССР имени В. И. Ленина. Отдел рукописей. Обработан Л. В. Гапочко. Отредактирован В. Г. Зиминой. Опись составлена Н. Н. Воронович. Каталог именной генеральный. Москва. 1976. С. 10.

*    Abramowicz Marian 20, 35, 36, 37, 76, 77, 143; Abramowiczowa Maria 20, 76, 77, 143. // Kozłowski J.  Śpiewy proletariatu polskiego. Warszawa. 1977. S. 186.

*    Успаміны М. Янкуса аб друкаванні беларускіх кніг у Тыльзіце. [Абрамовіч М.  38, 141.] // Пачынальнікі. З гісторыка-літаратурных матэрыялаў ХІХ ст. Укладальнік Г. В. Кісялёў. Мінск. 1977. С. 38, 504, 525.

*    Abramowicz Marian (Scyzoryk)  6, 38, 39. // Archiwum Ruchu Robotniczego. T. IV. Warszawa. 1977. S. 263.

*    Łukawski Z.  Ludność рolska w Rosji 1863-1914. [Biblioteka Polonijna 3.] Wrocław – Warszawa – Kraków – Gdańsk. 1978. S. 127, 197.

*    Indeks nazwisk. [Abramowicz Marian 127, 197.] Opracowała Bożena Sasuła. // Łukawski Z.  Ludność polska w Rosji 1863-1914. [Biblioteka Polonijna 3.] Wrocław – Warszawa – Kraków – Gdańsk. 1978. S. 219.

*    Каханоўскі Г.  У неспакойным стагоддзі. // Маладосць. Штомесячны літаратурна-мастацкі і грамадска-палітычны ілюстраваны часопіс. Орган Цэнтральнага камітэта ЛКСМБ і Саюза пісьменнікаў Беларусі. № 2. Мінск. 1979. С. 189.

*    Kancewicz J.  Pietkiewicz Kazimierz, pseud. Fakir, Kazimierz, Kropla, Mistrz Konspiracji, Olgierd, Wielki Mistrz Konspiracji. // Polski Słownik Biograficzny. T. XXVI/1. Z. 108. Wrocław – Warszawa – Kraków – Łódź. 1981. S. 157.

    Przegląd Historyczno-Oświatowy. № 3-4. 1982.

    Merkys V.  Lietuvos valstiečiai ir spauda XIX a pabaigoje – XX a pradžioje. Vilnius. 1982. S. 229.

*    Turonek J. Wokół genezy Dziadźki Antona // Slavia Orientalis. Warszawa. R. XXXII. Nr. 3. 1983. S. 268-274.

*    Скалабан В.  Працяг гісторыі “з Дзядзькам Антонам”. // Голас Радзімы. Мінск. 18 жніўня 1983. С. 7.

*    Бич М. О.  Рабочее движение в Белоруссии в 1861-1904 гг. Минск. 1983. С. 74.

*    Мальдзіс А. І.  Абрамовіч Марыян. // Энцыклапедыя літаратуры і мастацтва Беларусі ў 5 тамах. Т. 1. Мінск. 1984. С. 17.

*    Скалабан В. У.  “Дзядзька Антон”. // Энцыклапедыя літаратуры і мастацтва Беларусі ў 5 тамах. Т. 2. Мінск. 1985. С. 303-304.

*    Durko J.  Abramowicz Marian Stanisław. // Słownik biograficzny działaczy polskiego ruchu robotniczego. T. 1. Wyd. 2-e rozsz. i popr. Warszawa. 1985. S. 37-38.

*    Абрамович М. 114. // Паказальнікі да раздзела “Выданні на беларускай мове. ХІХ – пачатак ХХ ст.” // Кніга Беларусі 1517–1917. Зводны каталог. Мінск. 1986. С. 586.

*    Скалабан В.  Працяг гісторыі з “Дзядзькам Антонам”. // Полымя. Штомесячны літаратурна-мастацкі і грамадска-палітычны часопіс. Орган Саюза пісьменнікаў БССР. № 2. Мінск. 1988. С. 183-190.

*    Turonek J.  PPS wobec białoruskiego ruchu rewolucyjnego w latach 1902-1906. // Studia polsko-litewsko-białoruskie. Praca zbiorowa. [Prace Białostockiego Towarzystwa Naukowego. Nr 31.] Warszawa. 1988. S. 93.

*    Abramowicz L.  Abramowicz Marjan. // Polski Słownik Biograficzny. T. I. Kraków.  1935. [Reprint.] Wrocław. 1989. S. 13–14.

*    Каханоўскі Г.  Арышт “Старой прыказкі”. // Свіцязь. Свитязь. Альманах библиофилов Белоруссии. Минск. 1989. С. 97.

*    Островский Л. К.  Польские политические ссыльные в Восточной Сибири. (Середина 90-х гг. ХІХ в. – февраль 1917 г.) // Якутская политическая ссылка (ХІХ – начало ХХ в.). Сборник научных трудов. Якутск. 1989. С. 49-50.

    Казарян П. Л.  Первая маевка в Якутии. // Верхоянский коммунист. Батагай. 30 апреля1988.

*    Абрамович М. // Казарян П. Л.  Верхоянская политическая ссылка 1861-1903 гг. Якутск. 1989. С. 39, 71-73, 83, 97, 115, 135-136, 169.

    Chwalewik E.  Zbiory Polskie. Archiwa, bibljoteki, gabinety, galerje, muzea i inne zbiory pamiątek przeszłości w ojczyźnie i na obczyźnie w porządku alfabetycznym według miejscowości ułożone. T. II. N-Z. Warszawa – Kraków. MCMXXVII. [Reprint.] Kraków. 1991. S. 377.

*    Каханоўскі Г.  Таямніцы за Чортавым мостам [Антон Ражаў]. // Маладосць. Штомесячны літаратурна-мастацкі і грамадска-палітычны ілюстраваны часопіс. № 5. Мінск. 1992. С. 134-135.

*    Turonek J.  Wacław Iwanowski i odrodzenie Białorusi. Warszawa. 1992. S. 24, 143.

*    Казлоўскі П. Р., Скалабан В. У.  Абрамовіч Марыян. // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі ў 6 тамах. Т. 1. Мінск. 1993. С. 19.

*    Абрамовіч М. // Кісялёў Г. В.  Ад Чачота да Багушэвіча. Праблемы крыніцазнаўства і атрыбуцыі беларускай літаратуры ХІХ ст. Мінск. 1993. С. 321, 385.

    Макаров И. Г.  Из истории общественно-политической мысли на Северо-Востоке России. (70-е годы ХІХ в. – 1917 г.) Якутск. 1994.

*    Махнач Т. М.  Чарноцкі Напалеон. Бібліяграфія. // Беларускія пісьменнікі. Біябібліяграфічны слоўнік у 6 тамах. Т. 6. Мінск. 1995. С. 255.

*    Сакалова М. А.  Абрамовіч Марыян Станіслаў. // Мыслітелі і асветнікі Беларусі. Х – ХІХ стагоддзі. Энцыклапедычны даведнік. Мінск. 1995. С. 339.

*    Абрамовіч Марыян Станіслаў. // Беларуская энцыклапедыя ў 18 тамах. Т. 1. Мінск. 1996. С. 38.

*    Скалабан В.  “Дзядзька Антон”. // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі ў 6 тамах. Т. 3. Мінск. 1996. С. 233-234.

*    Скалабан В.  “Дзядзька Антон”. // Беларуская энцыклапедыя ў 18 тамах. Т. 6. Мінск. 1998. С. 135.

*    Абрамович М. С. 72, 99, 107. // Казарян П. Л.  История Верхоянска. Якутск. 1998. С. 189.

*    Казарян П. Л.  Итоги и задачи исследования пребывания поляков в якутской ссылке. (ХVII – начало ХХ в.) // Ссыльные поляки в Якутии: итоги, задачи, исследование пребывания. Сборник научных трудов. Якутск. 1999. С. 25.

*    Abramowicz Marian Stanisław. // Kijas A.  Polacy w Rosji od XVII wieku do 1917 roku. Słownik biograficzny. Warszawa, Poznań. 2000. S. 3-4.

*    Абрамович М. С. 69, 95, 105. // Казарян П. Л.  История Верхоянска. Второе издание, дополненное. Якутск. 2003. С. 190.

*    Казарян П. Л.  Старейший город Заполярья Сибири. /К 365-летию г. Верхоянска./ [Наш календарь.] // Якутский Архив. Историко-документальный научно-популярный иллюстрированный журнал. № 3-4. Якутск. 2003. С. 24.

*    Успаміны М. Янкуса аб друкаванні беларускіх кніг у Тыльзіце. [Абрамовіч М.  38, 141.] // Пачынальнікі. З гісторыка-літаратурных матэрыялаў ХІХ ст. Укладальнік Г. В. Кісялёў. 2-е выд. Мінск. 2003. С. 38, 525.

*    Маракоў Л.  Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі 1794-1991. Энцыклапедычны даведнік у 3 тамах. Т. 1. Мінск. 2003. С. 53-54.

*    Скалабан В.  Чарноцкі Напалеон Казіміравіч. // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі ў 6 тамах. Т. 6. Кн. ІІ. Мінск. 2003. С. 146.

*    Абрамовіч М.  3/233, 234; 6-2/146; Абрамовіч Марыян 1/19; 2/488; 5/227; 6-1/562. // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі ў 6 тамах. Т. 6. Кн. ІІ. Мінск. 2003. С. 443.

*   Скалабан В. У.  Чарноцкі Напалеон Казіміравіч. // Беларуская энцыклапедыя ў 18 тамах. Т. 17. Мінск. 2003. С. 238-239. 

*    Абрамович М.  208, 210. // Мартов Ю. О.  Записки социал-демократа. Москва. 2004. С. 532.

*    Слепцов С. С., Власенко Н. Г., Степанов А. И.  Экологически безопасная защита капусты белокочанной от вредителей в Якутии. Новосибирск. [пос. Краснообск.] 2005. С. 13.

*    Archiwum Akt Nowych. Informator o zasobie archiwalnym (stan na dzień 31 III 2005 r.). Oprac. E. Kołodziej. Warszawa. 2005. S. 7, 445, 601.

*    Туронак Ю.  Вацлаў Іваноўскі і адраджэньне Беларусі. Пераклад з польскай мовы Яўгеніі Ждановіч. Мінск. 2006. С. 34, 172.

*    Абрамович М. С. // Архивы России о Якутии. Выпуск 1. Фонды Государственного архива Иркутской области о Якутии. Справочник. Отв. ред. проф. П. Л. Казарян. Якутск. 2006. С. 192, 451.

*    Туронак Ю.  Удзел М. Фальскага ў беларускім выдавецкім руху. // Юры Туронак. Мадэрная гісторыя Беларусі. Вільна. 2006. С. 20.

*    Туронак Ю.  Вакол абставінаў публікацыі “Дзядзькі Антона”. // Юры Туронак. Мадэрная гісторыя Беларусі. Вільна. 2006. С. 22-30.

*    Туронак Ю.  Узаемадачыненьні ППС зь беларускім рэвалюцыйным рухам у 1902-1906 гадах. // Юры Туронак. Мадэрная гісторыя Беларусі. Вільна. 2006. С. 57.

*    Туронак Ю.  Вацлаў Іваноўскі і адраджэньне Беларусі. // Юры Туронак. Мадэрная гісторыя Беларусі. Вільна. 2006. С. 156.

*    Абрамовіч, Мар’ян  20, 22-24, 27-29, 156, 450. [Іменны паказьнік.] // Юры Туронак. Мадэрная гісторыя Беларусі. Вільна. 2006. С. 855.

*    Tych F.  Strożecki (Stróżecki) Jan, pseud.: Galecki, Gromadzki, Marcin, Miłaszewski, Stefan Gromada, Stróżyński Jerzy, Wysocki, Zagozda J., Zagozda T. // Polski Słownik Biograficzny. T. XLIV/3. Z. 182. Warszawa – Kraków. 2006. S. 421.

*    Карский Е. Ф.  Белорусы. В. 3 томах. Т. 3. Очерки словесности белорусского племени. Кн. 2. Минск. 2007. С. 375, 654.

    Слепцова А. В.  История городской библиотеки г. Верхоянска. // Верхоянский центр Культуры Муниципального Образования Город Верхоянск. 2008.

    Dubacki L.  Jan Stróżecki (1869-1918). // Kontrateksty. Warszawa. 2011.

*    Гісторыя беларускай кнігі. У 2 т. Т. 2. Кніжнасць новай Беларусі (ХІХ-ХХІ стст.). Мінск. 2011. С. 35.

    Наследие народов Российской Федерации. Вып. 14. Сокровища культуры Якутии. Москва. 2011.

    Город Верхоянск – полюс холода Северного полушария. Якутск. 2012.

    Мостахов С. Е.  История географического изучения Северо-Востока Сибири. (XVII в. – начало ХХ в.) Избранные труды. Якутск. 2013.

*    Макаров–Маайа Куһумуус И. Г.  Русская интеллигенция Якутской области. (1900 г. – февраль 1917 г.) Якутск. 1913. С. 4.

*    Казарян П.  Верхоянск – полюс холода. // Верхоянский улус (район). К 193-летию Верхоянского улуса и 85-летию Верхоянского района. Якутск. 2015. С. 34.

*    Казарян П. Л.  Город Верхоянск в ХІХ-ХХ вв. // Верхоянский улус (район). К 193-летию Верхоянского улуса и 85-летию Верхоянского района. Якутск. 2015. С. 139. 143.

*    Brodacki R.  Instytut Pamięci Narodowej – Instytut Historii Najnowszej (1944-1950). // Wschodni Rocznik Humanistyczny. T. XII. Lublin-Radzyń Podlaski. 2016. S. 280, 288.

*    Abramowicz Marian  12, 77, 78. // Zygmunt Wasilewski Stefan Żeromski korespondencja wzajemna (1890-1925). Opracował Zdzisław Jerzy Adamczyk. Kielce. 2019. S. 246.

    Мартося Ксёнжка,

    Койданава